Шевченко живе і промовляє
Сьогодні, у день смерті Тараса Шевченка, у ліцеї №2 Великого Кобзаря згадували упродовж дня. Зранку на щотижневій молитві разом з о. Романом перед погруддям поета молилися за упокій його безсмертної душі. Під завершення уроків в актовій залі проходив захід “Шевченко живе і промовляє”. Присутні мали можливість пригадати дитинство Тараса, переглядаючи сценку з його малих літ, слухати поезії Кобзаря та пісні на його слова. А головне - пересвідчитися у тому, що Шевченко - не тільки розповідає нам минуле, а й пророче передбачив майбутнє, наше сьогодення. Знайомлячи ліцеїстів з творчістю поета, ведучі робили акценти на актуальності його віршів. Теми сирітства, вдівства, покривджених людських доль і плюндрування України як сусідами-“освободителями”, так і власними пасинками, що чекали “руского миру”, звучали у віршах зі сцени.
Відеоматеріал демонстрував, як Майдан 2014 і російсько-українська війна знову, за словами дослідниці його творчості Оксани Забужко, “включили” для суспільства Шевченка. Здається, вустами розстріляного Сергія Нігояна промовляв сам Тарас. Зняття московського плаката у звільненій Балаклії, під яким - Шевченко та його “Борітеся - поборете…”, декламування поезії “Холодний Яр” бійцями 93 бригади переконувало, яка роль Великого Пророка у сьогоднішній боротьбі українців за волю і незалежність. Московитам вдається руйнувати пам’ятники, розстрілювати книжки, убивати людей. Але їм ніколи не знищити нашу пам’ять, адже по той бік лінії фронту ані Пушкіна, ані Лермонтова не читають, а в Україні читають, і найбільше - Шевченка, бо його твори суголосні нашому часу, бо в них - велика ідея єднання українців у “сім’ї вольній, новій”.
Вірші поета піднімають дух, вселяють нам віру в перемогу. Шевченко - свідчення великої любові до України і служіння їй, наша ідентичність, яку понад усе прагнуть стерти з лиця землі. А нам треба зберегти своє, для цього його треба вивчати, любити, цінувати, захищати… . За нього треба боротися. І це мають робити не тільки військові, жертвуючи власним життям, але й ми, шануючи своїх героїв, своїх пророків, їх “великеє слово”, звернене до нас, нащадків.
