Герої не вмирають, допоки живуть у нашій пам’яті
Поліг із честю воїн у бою, щоб ближче стала наша перемога. З початком російсько-української війни в нас з’явилися ще одні, на жаль, трагічні дати - поминання загиблих воїнів. Козівський ліцей №2 має вже не одного полеглого героя цієї жорстокої війни. Першим у цьому сумному списку випускників і першим, кого зустрічала на колінах з війни наша громада, був Олег Фик. Завтра, 28 вересня, йому могло б виповнитися 26…
Знов осінь за вікном фарбує листя,
Рясніє пізньоцвітами земля.
І навіть не здається, що війна так близько.
Слова, як вибух, він загинув, йому було лиш 25…
Недожив, недолюбив, недокохав, недоспівав… Олег був світлою людиною за життя, і Воїном Світла став після своєї загибелі. Він залишив теплі спогади в пам’яті тих, хто його знав і любив.
Сьогодні в актовому залі ліцею №2 ми згадували кожного з наших загиблих випускників, молилися за їхні світлі душі, запалювали свічі…
Напередодні Дня народження Олега Фика слухали щемливі записи спогадів його рідних, однокласників, побратимів. Учні нагадали присутнім короткий життєвий шлях Олега, шкільні роки і особливо - події з його військової біографії. Читали рядки Василя Стуса і Сергія Жадана, останні записи із його нотатника, немов лихе передчуття близької смерті.
Старшокласники і молодші ліцеїсти так душевно передавали події з життя цього щирого, відкритого, цілеспрямованого і героїчного юнака, що в залі не було байдужих. Біль непоправної втрати молодої людини з великим люблячим серцем, світлим розумом і золотими руками відчував кожен, хто був присутній у залі. Поміж учнями та вчителями був і колишній директор Козівської школи №2 Шиліга Богдан Йосипович, який теж прийшов пом’янути свого випускника - героя.
Після спільної молитви у залі квіти поклали до меморіальної дошки та на могилі Олега Фика. Тут теж біля кожної могили ще раз молитовно згадали кожного нашого героя.
Героїв всіх веде Господь до неба,
Бо за братів своїх життя вони кладуть.
Їм там від нас нічого вже не треба
Лиш пам’ять і молитва, якою їх згадають тут.
Герої не вмирають, допоки живуть у нашій пам’яті.
